Футбол у Турці, або Чотири хати — вісім вулиць

Про футбол можна написати по-різному. Зовсім по-буденному: результат, голи, секунди й неодмінно – судді (а як же без них?!). А можна й по-свіжому, не причесано, помічаючи не лише саме дійство на зеленому полі, але й навколишній світ, що обрамлює футбол. Непротокольно й нешаблонно описали події довкола матчу за участю улюбленої команди Ультрас Тепловик, і обминути увагою цей репортаж було б гріхом.

Ультрас Тепловик | Ultras FCTS

Чотири хати — вісім вулиць

Саме так охарактеризував нам Турку водій автобуса Семаківці – Турка, яким ми, в принципі, дібралися до самого стадіону “Колос”. Та про все по порядку.

3k8bbzbjavkЗнаючи, що прямого сполучення ІФ – Турка нема (а було б круто, якби було, нє?), ми стартанули з ІФ в напрямку Коломиї. Саме там на АС нам повідомили, що найближчий рейс на Турку о 15:00 (Коломия – Джурків) і вже згаданий бус із Семаківців – о 15:10. Маючи у своєму запасі ще годину часу, вирушили побродити Коломиєю і випити якоїсь кави. Завалившись у першу-ліпшу піцерію, офігіли – під стелею всіх охочих зустрічала диско-куля))) Хоча, справедливості заради скажемо, що кави ми тут так і не спробували – кавовий апарат чомусь вперто не бажав робити нам запашний напій. Напевне, відчув, що ми “немєсні”.

Вернувшись на АС, прикупили квитки на маршрут із Семаківців і вдруге були здивовані. Інформація на квитку сповістила, що до Турки 15.3 км. А в часі цю відстань маршрутка долає за 40 хв. Ще раз. 15 км за 40 хвилин. І наче в цих краях не гірська місцевість. І наче бусік не надто слабенький. Але іншого вибору не було, хоч ми і при таких розкладах встигали на футбол.

xpinq4jpvnaСівши в автобус, перше запитання було, чи він зупиняється взагалі біля стадіону. Щоб ми ще не топали фіг-знати звідки з краю села. На щастя, воділа виявився балакучим дядьком і сказав, що все буде добре. Традиційно розпитував, що ми, куда, звідки, а хто грає. Як виявилося, в той день ще був один футбол – Матеївці грали на виїзді в Іванівцях, і по суті перед нами воділа віз цілий автобус таких, як і ми, болєл. То, що і в Турці сьогодні щось є, взнав вперше від нас.

На запитання, чому ж так довго їхати до Турки, сказав: “Хлопці, Турка – то чотири хати, вісім вулиць. Село без сільради. І дорога там така, що я ще швидко їду. Дороги тут такі. Ну самі побачите, хлопці, подивитесь усі достопрімєчатєльності”. По дорозі розповідав, що футболом не цікавиться, має інше хоббі – збирає цигарки і тютюн. Розповідав, як малим знайшов бандерівський бункер десь на Надвірнянщині й звідти прикарманив радянської махорки і німецьких дзигарів.

Сам стадіончик знаходиться за кількадесят метрів від зупинки (не простої зупинки, а АС Турка, якшо шо) і зустрічає великою афішою про футбол. На жаль, графа гості так і залишилася порожньою, хоча інформація про чемпіонат ветеранів була надрукована на листку А4 і приклеїна у нижньому куті дошки. Обідно, крч:(

Якщо говорити про саму гру, то в наших футболістів мало що вдавалося, хоч шанси були. Та маємо те, що маємо – поразка 1:2.

Любіть Франківськ, підтримуйте “Тепловик”, і буде вам щастя!

Схожі новини

Залиште коментар